Ювілей поетеси

19 березня свій День народження святкує легендарна українська поетеса-шістдесятниця, справжня патріотка України – 

Ліна Василівна КОСТЕНКО.

ЇЇ твори стали піснями і символами. Вони надихають і змушують замислюватись над вічними темами. А її біографія є невичерпним джерелом мудрості і прикладом для багатьох українців.

Ліна Костенко завжди писала і пише лише те, що хоче, а говорить те, що думає. Свою безкомпромісність вона перейняла від бабусі, яка навчила Ліну любити свободу і цінувати чесність.

У радянські часи вона продовжувала писати, коли більшість колег-поетів боялися репресій і мовчали. Ліна Костенко брала участь у дисидентському русі, за що її твори були заборонені і не друкувалися в Україні протягом 14-ти років.

Майже в усіх поезіях Ліни Костенко, присвячених Україні, всі думки й почуття є глибоко патріотичними. Вона впевнена, що без власної держави народ перетворюється просто на натовп, позбавлений національної свідомості.

«…Шматок землі
ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас».
(З вірша “Біль єдиної зброї”)

До вашої уваги добірка найкращих творів визначної української поетеси:

Триста поезій – найповніша збірка творів Ліни Костенко за часів Незалежності, до якої увійшли найвідоміші поезії та уривки з історичних романів та поем.

Маруся Чурай та Берестечко – історичні романи у віршах.

Записки українського самашедшого – перший прозовий роман, мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників і публіцистики.

Твори Ліни Костенко перекладені багатьма європейськими мовами і добре відомі за межами України, хоча сама поетеса не любить показуватися на публіці і веде усамітнений спосіб життя.

 

Тарас Шевченко

"Вічний, як народ"

 9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.   Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.

Віртуальна виставка “ від користувача Олена Баглай

Леся Українка

 

від користувача Олена Баглай

День пам'яті жертв Голокосту

 

         Голокост - лихо століття

27 січня у всьому світі відзначається День пам’яті жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Україна разом з усім світом розділяє скорботу за жертвами Голокосту. Засвоїти уроки історії – обов’язок теперішніх і прийдешніх поколінь. Маємо не лише пам’ятати про безневинні жертви минулого, але й об’єднати зусилля, щоб не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту.

Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. 

До цієї скорботної дати бібліотека пропонує до перегляду інтерактивний плакат «Голокост - його не можна забути».

Бій під Крутами

  Бій під Крутами

1918 року 29 січня – відбувся бій під Крутами.

 На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.

 Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.

 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

 Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.

 Упродовж дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами  загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) 4800 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.

 Після бою, у присмерках, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

 За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них  – 37–39 полеглих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами - близько 300 воякiв.

 Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання української незалежності.

День Соборності України

День Соборності України

 

22 січня українці відзначають День Соборності України на честь проголошення Акту злуки Української Народної Республіки

22 січня Україна відзначає День Соборності. Цього дня у 1918 році IV Універсалом Української Центральної Ради була проголошена незалежність, а через рік, у 1919-му, у цей же день на Софійській площі у Києві відбулося офіційне об'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Так, уперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу.

Бібліотека закладу пропонує до перегляду віртуальну виставку

Віртуальна виставка "Соборна. Вільна. Незалежна." від користувача Олена Баглай

День пам'яті Кіборгів

День пам'яті Кіборгів

 Сьогодні особливий день, коли ми вшановуємо пам’ять про наших героїв — «Кіборгів», які стали символом незламності українського народу. На захисті Донецького аеропорту стояли не лише воїни, але й медики та волонтери, які надавали допомогу та підтримували українських бійців.

Тому в цей день ми вшановуємо пам’ять усіх, хто боронив Україну в ті дні.

«Кіборги» вистояли, не встояв бетон», – фраза, яка ввійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

«Кіборги» з Вінниччини 

Під час захисту Донецького аеропорту, загинули наші захисники: Камзінов Шайдула Хайрулович,  Шевчук Леонід Володимирович, Скляров Дмитро Сергійович, Буйлук Анатолій Андрійович, Осаулко Юрій Леонідович, Зулінський Сергій Миколайович, Франишин Дмитро Юрійович, Кондратюк Олександр Іванович.

Вічна пам'ять героям!

Згадуємо поіменно 32 вінничан-«кіборгів»:

1. Дедічев Андрій
2. Красножон Ігор
3. Печак Олександр
4. Лісовий Борис
5. Свіріпа Юрій
6. Бондар Олександр
7. Сіневський Володимир
8. Юркевич Ігор
9. Шевчук Едуард
10. Паламарчук Ігор
11. Мельничук Віталій
12. Антонець Олександр
13. Кравцов Микола
14. Дзиганський Роман
15. Осавлюк Олександр
16. Дорош Ігор
17. Мостовик Сергій
18. Луцишен Сергій
19. Шевчку Юрій
20. Лаврик Микола
21. Попович Олександр
22. Чудновець Андрій
23. «Подолянин»
24. Смішний Роман
25. Танчак Тарас
26. Козінський Сергій
27. Недзельський Максим
28. Кучер Василь
29. Гуменний Леонід
30. Степанян Арам
31. Капущак Іван
32. Синков Юрій

Кіборги назавжди залишаться в історії символом непереможності України. Пам’ятаємо. Слава Героям!

Вічна пам’ять, вічна слава і честь захисникам України!

Слава Україні! Героям Слава!