Подвиг українських юнаків під
Крутами, що пали смертю Героїв, закривши своїми грудьми золотоверхий
Київ і всю Україну, навічно залишиться в історії як приклад національної
честі, символом боротьби за свободу й незалежність українського народу.
- Головна сторінка
- медіатека
- QR - бібліотека
- Корисні посилання
- Фотогалерея
- "Виховуємо громадянина - патріота України"
- Сторінка для батьків
- Вислови, що надихають
- Книжкові виставки
- Бібліографія
- На допомогу в роботі з обдарованими дітьми
- Інтерактивні бібліоігри
- Відеороліки
- Онлайн-конкурс дитячого читання "Прочитав - розкажи"
- Віртуальні виставки
- В.О.Сухомлинський
- Тиждень дитячого читання «Книжки читай- успіху досягай»
- Дистанційне навчання
- Вікторини
- Правила користування бібліотекою
пʼятниця, 29 січня 2016 р.
29 січня День пам'яті героїв Крут
29 січня 1918 року біля станції Крути, що
на Чернігівщині, понад 300 курсантів військової школи, студентів і
гімназистів вступили в нерівний бій із значно переважаючим, добре
озброєним і вишколеним противником, рішуче відстоюючи право українського
народу жити у власній державі. У цьому бою майже всі студенти загинули,
демонструючи палку любов до рідної землі й України. Ця подія – трагедія
та тріумф нашого народу. Трагедія була не лише в тому, що під Крутами
загинули юнаки - цвіт української молоді, цвіт українського народу.
Трагедія полягала в тому, що під Крути на заклик тодішнього уряду
боронити Україну пішли лише триста й лише молодь. Але справа, за яку
вони полягли, є справді священною.
пʼятниця, 22 січня 2016 р.
22 січня - День Соборності України
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике
державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед
Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку
Української народної республіки і Західноукраїнської народної
республіки.
За свою багатовікову історію український народ,
обороняючи власні границі, волю й достоїнство, ніколи не захоплювався на
чужі землі, не прагнув скорити інших, не нав’язував їм своєї волі. Він
завжди жадав миру й згоди. Це кредо втілив у своєму «Єретику»
безсмертний Кобзар, що бачив майбутнє України як велике об’єднання слов’ян.
Підписатися на:
Дописи (Atom)