пʼятниця, 2 грудня 2022 р.

Ювілей письменника, філософа Григорія Сковороди

  




3 грудня  Українському мандрівному філософу Григорію Сковороді – 300 років

 Григорій Савич Сковорода (1722-1794) - видатний український філософ-містик, богослов, поет, поліглот, педагог, він зробив значний вклад в східнослов'янську культуру. Автор байок, пісень, ряду філософських творів, серед яких «Сад божественних пісень», «Байки харківські», «Убогий жайворонок».

вівторок, 8 листопада 2022 р.

ЮВІЛЕЙ ПИСЬМЕННИКА

 «Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: 

ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, 

що є, так ніби минуле зможе вернутись назад,

 або напевно мусить здійснитися сподіване». 

 Григорій Сковорода


Легенди та перекази про Г. Сковороду

Сковорода - Цікаві факти про українського мандрівного філософа



9 листопада - День української писемності та мови


 Мова – коштовний скарб народу

    Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова та проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.

ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Максим Рильський

четвер, 6 жовтня 2022 р.

четвер, 29 вересня 2022 р.

Іван Карпенко-Карий

 «Гордість української драматургії: Іван Карпович Карпенко-Карий» 


Іван Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 року. Справжнє прізвище драматурга Іван Карпович Тобілевич. У свій псевдонім Іван об'єднав ім'я свого батька і улюбленого персонажа, Гната Карого з Назара Стодолі Тараса Шевченка. Карпенко-Карий походив зі знатного, однак збіднілого, роду. У молодості Іван працював в канцелярії та суді, а пізніше, в 1864 році, переїхав до Єлисаветграда, де став брати участь у роботі аматорського театру Арсенія Тарковського і писав рецензії, відгуки та статті в пресі. Карий став членом нелегального народовольського гуртка. Через 5 років після переїзду драматург одружився з Надією Тарковською, тітці Арсенія, з яким він разом працював. Цей шлюб тривав 10 років до смерті Надії. На початку 1880-х в альманасі "Рада"









понеділок, 1 серпня 2022 р.

Леся Українка

 



1 серпня 1913 року у грузинському курортному селищі Сурамі, що неподалік від Кутаїсі, на 43-му році життя померла українська поетеса, письменниця, перекладачка, діячка українського національного руху Леся Українка.

За кілька днів вона була похована в Києві на Байковому кладовищі.
Від 1907 року у Лесі з’явились ознаки туберкульозу нирок. Задля лікування вона зими 1909-1910, 1911, 1912-1913 років проводила у Єгипті. Перебування там уповільнювало розвиток хвороби, але не спиняло її.
У травні 1913 року Лариса Петрівна через Одесу виїхала на Кавказ. Та хвороба швидко прогресувала. О першій годині ночі 1 серпня 1913 року Леся Українка померла на руках матері, сестри Ізидори та чоловіка.
На другий день у Сурамі відбулась панахида, яку відправив місцевий священик. Труну із тілом запаяли та повезли до Києва, куди поїзд прибув 7 серпня. Того ж дня відбувся похорон.
Домовину на катафалку від вокзалу у супроводі поліції відвезли одразу на Байкове кладовище, перед яким процесію очолив священик кладбищенської Свято-Вознесенської церкви. Труну понесли на руках шестеро жінок, першими йшли приятельки Лесі України акторки Наталія Дорошенко та Валерія Пахаревська.
Лесю Українку поховали на третій дільниці Байкового кладовища між могилами брата Михайла (1869-1903) та батька Петра Антоновича (1842-1909). Через 17 років поруч із батьком поховали матір Лесі Українки Олену Пчілку (Ольгу Петрівну Косач, 1849-1930).
У 1939 році на могилі Лесі Українки був встановлений надгробний пам’ятник (скульптор Галина Петрашевич). У 1971 році меморіальні надгробні гранітні плити були встановлені на могилах Петра Антоновича, Ольги Петрівни та Михайла Петровича Косачів.
За життя Лесі Українки окремими виданнями вийшли лише три збірки її поезій — «На крилах пісень» (Львів, 1893), «Думи і мрії» (Львів, 1899) та «Відгуки» (Чернівці, 1902). У 1904 році у Києві світ побачила сильно відцензурована книга її вибраних поезій «На крилах пісень», а у 1911 році київське видавництво «Дзвін» спромоглося випустити лише перший том її творів.
В Україні діє 5 музеїв Лесі Українки. Два з них знаходяться у Новограді-Волинському — Літературно-меморіальний музей Лесі Українки та Музей родини Косачів. Інші три — у Колодяжному, Ялті та Києві. Ще один музей Лесі Українки знаходиться у Сурамі в Грузії.
Інформацію почерпнуто з мережі.

середа, 27 липня 2022 р.

28 липня - День Української державності

 


«Українська державність. Етапи становлення»


Державність –​ це устрій усього матеріального і духовного буття цілого народу

«Зміст державності є значно ширшим порівняно з поняттям «держава».

 

Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави, а остання, у свою чергу, є однією із складових – своєрідним вінцем державності.

 

…державність як комплекс тих інститутів економіки, політики, культури, які діють на території, населеній національним колективом, які зв’язують його в компактну цілість та забезпечують його розвиток у сучасному і майбутньому.»

 

/ Володимир Винниченко/

Становлення української державності

Ознаки державності:

1) втілення права нації на незалежність, що є першим кроком на шляху до власної державності;

2) наявність органів публічної влади, яка виступає у двох формах.

  • Державна влада, до якої належать: глава держави; органи законодавчої, виконавчої та судової влади; силові органи (поліція, органи держбезпеки, прокуратури, збройні сили тощо).
  • Муніципальна влада, до якої належать представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування.

3) державний суверенітет, який передбачає верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах;

4) система правових норм (закони та підзаконні акти), які регулюють відповідні суспільні відносини;

5) міжнародне визнання держави та, як наслідок, її міжнародна правова ідентифікація.

Державні символи

Державні символи – це закріплені в законодавстві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які символізують суверенітет держави.

Державними символами є – Державний прапор, Державний герб і Державний гімн,

які є основою історичної свідомості громадян та процесів державотворення (відповідно до статті 20 Конституції України).

Слід зазначити, що українські державні символи та атрибути формувалися протягом тисячоліть і належать до найбагатших та найзмістовніших систем людства.

Державний прапор

Державний герб

Державний гімн

Конституція – основний Закон України

Атрибути держави

Атрибути держави – це її ідентифікаційні національні символи, що пов’язані з розвитком титульної нації та її роллю у становленні державності на певній території.

Атрибутами державності є:

1) власна територія, населена національним колективом, із визначеними кордонами, офіційна назва, час заснування або дата першої письмової згадки держави, що є важливими атрибутами суверенності та політичної ідентифікації держави;

2) мова як невід’ємний державницький атрибут, адже мова – найважливіший маркер національної самоідентифікації. «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію... Втратити рідну мову і перейняти чужу – це найгірший знак підданства, це – кайдани, це кайдани на душу. Втратити національну мову – це смерть, це значить, що ярмо вже в’їлося глибоко»;

невід’ємними державницькими атрибутами є також:

3) національне вбрання, національні страви, національні музичні інструменти, національна народна пісня, видатні історичні та сучасні постаті;

4) в Україні від 4 жовтня 2018 р. Верховною Радою запроваджено ще один атрибут – національне гасло: «Слава Україні! Героям Слава!» як офіційне вітання у Збройних Силах та Національній поліції, хоча нині всі громадяни дуже часто використовують його у повсякденному суспільно-політичному житті.


Бібліотека ліцею пропонує вашій увазі інтерактивний плакат 


середа, 4 травня 2022 р.

Роки війни - століття пам`яті



Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, хто загинув на фронтах, в окопах, і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

   Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування.

   В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

   Цей день встановлений задля  вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих. Низький уклін, вічна пам’ять і слава визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу і незалежність нашої країни.

 

понеділок, 14 лютого 2022 р.

Усний журнал "Історія книги"




В рамках інтегрованого декадника вчителів історії та трудоваго навчання біліотекарями закладу було проведено усний журнал (перша сторінка "Історія книги") з учнями 5-х класів.Діти ознайомилися з єтапами еволюції книги, та спробували створити малюнкове письмо.








пʼятниця, 21 січня 2022 р.

 







 22 січня, в день проголошення в 1919 році акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України.  

День Соборності - це нагадування про те, що сила нашої держави - в єдності українських земель. Сьогодні ми віримо, 

що територіальна цілісність України, скріплена кров'ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.


 До вашої уваги інформаційний плакат, який допоможе дізнатися більше про свято.



автор Гунчак І                                                                                                                                        Для тих, хто хоче перевірити свої знання ,пропоную вікторину.

понеділок, 17 січня 2022 р.

 Євген Гуцало



14 січня виповнилося 85 років від дня народження відомого українського письменника, журналіста, поета, кіносценариста, неординарного новеліста Євгена Гуцала. Творчий доробок автора дуже великий: понад 200 оповідань, 20 повістей, 2 романи, 3 збірки поезій, книжки для дітей та публіцистика. Твори Євгена Гуцала вирізняє чуйне відношення до природи. Вона в його оповіданнях жива, і людина є лише частиною цього складного й прекрасного світу дерев, трав і квітів. Ближче ознайомитись з цікавою, неперевершеною прозою, доторкнутися до ніжних поетичних струн, відчути справжній глибокий патріотизм майстра слова ви зможите, ознайомившись з інтерактивним плакатом.

Автор Гунчак Ірина