Міжнародний день ненасильства.

 

                                                                               «Існує багато такого, за що я готовий померти,

але немає нічого, за що я був би готовий вбити».

Махатма Ґанді

У світі щороку 2 жовтня відзначають Міжнародний день ненасильства.

Це свято запроваджене Генеральною асамблеєю ООН у 2007 році. Головною метою встановлення цього дня є затвердження культури миру, терпимості, розуміння і ненасильства. Саме цього дня, 2 жовтня 1869-го року народився індійський державний діяч Магатма Ґанді — борець за незалежність Індії, який сформулював філософію ненасилля, що вплинула на національні та міжнародні рухи. За словами Ганді, «ненасильство є найбільшою силою в руках людства. Воно могутніше за найбільш потужну руйнівну зброю, породжену людською винахідливістю».  У резолюції ООН сказано, що Міжнародний день ненасильства служить додатковим приводом для того, щоб «пропагувати ненасильство, зокрема шляхом освітньої і суспільно-роз’яснювальної роботи».Згідно з принципами міжнародного гуманітарного права, жодні виключні обставини, якими б вони не були, – війна, внутрішня політична нестабільність чи будь-який інший надзвичайний стан – не можуть бути виправданням насильству. Тому Міжнародний день ненасильства закликає захищати людей від посягань на їхні непорушні права і покликаний нагадати, що суперечки та проблеми завжди можна вирішити мирним шляхом.

Миру та гармонії в душі, у сім’ї, у країні, у світі!

З Міжнародним днем  ненасильства!

 Малетич Н. Щоденник Ельфа / Н. Малетич. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. – 175 с. : іл.  Герої цієї книги всі дуже різні. Адже всі вони тут вчаться в різних школах, ходять вулицями різних міст, і ситуації, в які вони попадають також різні – часом хороші, а часом це найсправжніші халепи, вибратись з яких зовсім не легко. В багатьох оповіданнях цієї книги доведеться зіткнутися із неабиякою жорстокістю, агресивністю, яку з тих чи інших причин підлітки а часто й дорослі виливають один на одного.

Місячник шкільних бібліотек

 

Місячник шкільних бібліотек

 

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек

 Бібліотека — це одне з найдавніших культурних надбань людства, суть якого є незмінною протягом всієї історії. Бібліотеки й дотепер залишаються особливим місцем, де люди мимоволі стишують голос, і чутно лише шурхіт сторінок, а повітря неповторно пахне типографською фарбою, клеєм і трохи пилом . Любов до книги властива нашому народу здавна, а важливість бібліотек для національної освіти, науки та культури є очевидною для держави. Тому в Україні встановлено особливе свято — Всеукраїнський день бібліотек, який ми щороку відзначаємо 30 вересня.

Сьогодні, учні 3-Б класу завітали до бібліотеки, де відчули дружню атмосферу, поринули у книжковий мир фантазій і пригод.

Казка на ніч

Місячник шкільних бібліотек

 

Репресована мова: повертаємо до життя

Publish at Calameo

Мовою книг – про мир та свободу

                                                                                             

           

                                                                                                      Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому!

Неси всім щастя, передай привіт

Усім народам, людові земному.

В Міжнародний день миру люди в усьому світі збираються, щоб вшанувати пам'ять жертв непорозумінь, а також заявити про власну готовність присвятити себе втіленню в життя мрії людства. Це - побудова безпечного, справедливого світу.  У 2001 році була прийнята резолюція про проведення Міжнародного дня миру щорічно 21 вересня. ООН проголосила свято днем відмови від насильства і припинення військових дій в усьому світі. До уваги читачів web-перегляд, на якому представлена література  патріотичного напрямку українських письменників, яка розкриє прагнення народу  та боротьбу за мир.

День Державного прапора України

 Сьогодні, 23 серпня, в Україні відзначають День Державного прапора. Це свято встановлене у 2004 році на загальнодержавному рівні, аби вшанувати один із ключових символів нашої державності - синьо-жовтий стяг.

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

                                                                 О. Олесь

Історичні події утвердження українського національного прапора:

25 червня 1848 р. над Львівською ратушею у Великдень були підняті прапори‑хоругви: два полотнища – синє і жовте. Це було неофіційне рішення, але синьо-жовта хоругва висіла майже тиждень. Відтоді синій і жовтий кольори є ідентифікаторами національної приналежності. Подія 175-річної давнини стала початком створення української символіки, і синьо-жовтий прапор уперше підняли як національний символ українців (Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/prapor-symvolika-ratusha-nacija/32474039.html#:~:text);

22 березня 1918 р. Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки (УНР);

1 листопада 1918 р. на ратуші Львова встановлено жовто-сині прапори, символізуючи утворення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР);

12 червня 1920 р. блакитно-жовтий стяг майорів над столицею України, коли війська Симона Петлюри залишали Київ;

30 червня 1941 р. над міською ратушею встановлено український синьо-жовтий стяг, коли німецькі війська вступили у Львів. Організація українських націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери проголосила Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року, але вже 5 липня німецька влада арештувала керівників українських націоналістів;

3 квітня 1990 р. вперше за 72 роки російського ярма над Львовом замайорів синьо-жовтий прапор. Ініціатором цього виступив «Комітет захисту національних символів України», який ще в 1989 році на 3-тю річницю Чорнобильської трагедії домігся встановлення у центрі Львова українського прапора, на той момент ще не над адміністративною будівлею. Варто нагадати, що у 1990 році існевала ще УРСР, правили нею комуністи і підняття українського національного стяга сприймалося в столиці як «акт місцевої самодіяльності» (Режим доступу: https://visrozdil.lviv.ua/2021/04/03/3-kvitnya-1990-roku-vpershe-za-72-roky-rosijskogo-yarma-nad-lvovom-zamajoriv-syno-zhovtyj-prapor-video/);

24 липня 1990 р. підняття над Київрадою українського національного прапора стало реакцією на прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Це рішення не було спонтанним: у президії Київради підготували проєкт рішення, ініційований «Демократичним блоком», свої пропозиції внесли у Секретаріаті Народного руху України. Рівно о 19:00 під спів гімну «Ще не вмерла України…» вже 200-тисячного гурту громадян України, що прийшли на Хрещатик, ми врочисто підняли перший синьо-жовтий прапор над Києвом. На висоті прапор розгорнувся під чистим синім небом Києва, символізуючи могутній поступ молодої держави України», – згадує про ті події у своїй книзі «Прапори над Україною» Олег Карелін. Нині прапор, який було піднято над Київрадою у 1990 році, зберігається в Національному музеї історії України (Режим доступу: https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lypen/24/1990-nad-kyyivradoyu-vpershe-bulo-pidnyato-blakytno-zhovtyy-prapor );

День вишиванки

Щороку третього четверга травня святкується Всеукраїнське свято – День вишиванки. Українська народна вишивка це унікальне явище духовно-матеріальної культури нашого народу. Упродовж тисячоліть у народній вишивці знаходили і знаходять своє відображення полохливий світ думок та сподівання на світлу долю майстринь, що їх вишивають. Візерунок нитки та голки – це символічний оберіг на тканині. Вишиванка – сакральний оберіг, національний одяг, частина української культури.

Пропонуємо вам дізнатися більше про українські вишиванки переглянувши вікторину.

Міжнародний День дитячої книги

Міжнародний День дитячої книги

 2 квітня, в день народження великого казкаря з Данії Ганса Крістіана Андерсена, світ відзначає Міжнародний День дитячої книги. Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Це свято книги, дитинства та магії казки.

День дитячої книги від користувача Олена Баглай

Міжнародний День дитячої книги

 

2 квітня, в день народження великого казкаря з Данії Ганса Крістіана Андерсена, світ відзначає Міжнародний день дитячої книги. В історії літератури мало знайдеться письменників, які би заслуговували на звання: «Великий казкар», «Добрий чарівник», «Король казок». У казках Андерсена добро і любов перемагають, але інколи його твори залишають легкий смуток і роздуми. Після читання хочеться помовчати, побути сам на сам зі своїми почуттями, а потім знову повернутися до книжки. Письменник спеціально нікого не повчає, нічого не проголошує, він просто веде нас по своїй казковій країні й спонукає думати і співпереживати. 

Ювілей поетеси

19 березня свій День народження святкує легендарна українська поетеса-шістдесятниця, справжня патріотка України – 

Ліна Василівна КОСТЕНКО.

ЇЇ твори стали піснями і символами. Вони надихають і змушують замислюватись над вічними темами. А її біографія є невичерпним джерелом мудрості і прикладом для багатьох українців.

Ліна Костенко завжди писала і пише лише те, що хоче, а говорить те, що думає. Свою безкомпромісність вона перейняла від бабусі, яка навчила Ліну любити свободу і цінувати чесність.

У радянські часи вона продовжувала писати, коли більшість колег-поетів боялися репресій і мовчали. Ліна Костенко брала участь у дисидентському русі, за що її твори були заборонені і не друкувалися в Україні протягом 14-ти років.

Майже в усіх поезіях Ліни Костенко, присвячених Україні, всі думки й почуття є глибоко патріотичними. Вона впевнена, що без власної держави народ перетворюється просто на натовп, позбавлений національної свідомості.

«…Шматок землі
ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас».
(З вірша “Біль єдиної зброї”)

До вашої уваги добірка найкращих творів визначної української поетеси:

Триста поезій – найповніша збірка творів Ліни Костенко за часів Незалежності, до якої увійшли найвідоміші поезії та уривки з історичних романів та поем.

Маруся Чурай та Берестечко – історичні романи у віршах.

Записки українського самашедшого – перший прозовий роман, мікс художньої літератури, внутрішніх щоденників і публіцистики.

Твори Ліни Костенко перекладені багатьма європейськими мовами і добре відомі за межами України, хоча сама поетеса не любить показуватися на публіці і веде усамітнений спосіб життя.

 

Тарас Шевченко

"Вічний, як народ"

 9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.   Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.

Віртуальна виставка “ від користувача Олена Баглай

Леся Українка

 

від користувача Олена Баглай

День пам'яті жертв Голокосту

 

         Голокост - лихо століття

27 січня у всьому світі відзначається День пам’яті жертв Голокосту. Саме в цей день у 1945 році було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі. Україна разом з усім світом розділяє скорботу за жертвами Голокосту. Засвоїти уроки історії – обов’язок теперішніх і прийдешніх поколінь. Маємо не лише пам’ятати про безневинні жертви минулого, але й об’єднати зусилля, щоб не допустити повторення трагедій, подібних Голокосту.

Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. 

До цієї скорботної дати бібліотека пропонує до перегляду інтерактивний плакат «Голокост - його не можна забути».

Бій під Крутами

  Бій під Крутами

1918 року 29 січня – відбувся бій під Крутами.

 На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.

 Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.

 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

 Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів та одну гармату на залiзничнiй платформi.

 Упродовж дня вони вели бій за станцію з більшовицькими військами  загальною чисельністю (за твердженням більшості джерел) 4800 осіб, в їх числі 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією.

 Після бою, у присмерках, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.

 За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них  – 37–39 полеглих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. На сьогоднi вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).

Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами - близько 300 воякiв.

 Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що означав міжнародне визнання української незалежності.

День Соборності України

День Соборності України

 

22 січня українці відзначають День Соборності України на честь проголошення Акту злуки Української Народної Республіки

22 січня Україна відзначає День Соборності. Цього дня у 1918 році IV Універсалом Української Центральної Ради була проголошена незалежність, а через рік, у 1919-му, у цей же день на Софійській площі у Києві відбулося офіційне об'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Так, уперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу.

Бібліотека закладу пропонує до перегляду віртуальну виставку

Віртуальна виставка "Соборна. Вільна. Незалежна." від користувача Олена Баглай

День пам'яті Кіборгів

День пам'яті Кіборгів

 Сьогодні особливий день, коли ми вшановуємо пам’ять про наших героїв — «Кіборгів», які стали символом незламності українського народу. На захисті Донецького аеропорту стояли не лише воїни, але й медики та волонтери, які надавали допомогу та підтримували українських бійців.

Тому в цей день ми вшановуємо пам’ять усіх, хто боронив Україну в ті дні.

«Кіборги» вистояли, не встояв бетон», – фраза, яка ввійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

«Кіборги» з Вінниччини 

Під час захисту Донецького аеропорту, загинули наші захисники: Камзінов Шайдула Хайрулович,  Шевчук Леонід Володимирович, Скляров Дмитро Сергійович, Буйлук Анатолій Андрійович, Осаулко Юрій Леонідович, Зулінський Сергій Миколайович, Франишин Дмитро Юрійович, Кондратюк Олександр Іванович.

Вічна пам'ять героям!

Згадуємо поіменно 32 вінничан-«кіборгів»:

1. Дедічев Андрій
2. Красножон Ігор
3. Печак Олександр
4. Лісовий Борис
5. Свіріпа Юрій
6. Бондар Олександр
7. Сіневський Володимир
8. Юркевич Ігор
9. Шевчук Едуард
10. Паламарчук Ігор
11. Мельничук Віталій
12. Антонець Олександр
13. Кравцов Микола
14. Дзиганський Роман
15. Осавлюк Олександр
16. Дорош Ігор
17. Мостовик Сергій
18. Луцишен Сергій
19. Шевчку Юрій
20. Лаврик Микола
21. Попович Олександр
22. Чудновець Андрій
23. «Подолянин»
24. Смішний Роман
25. Танчак Тарас
26. Козінський Сергій
27. Недзельський Максим
28. Кучер Василь
29. Гуменний Леонід
30. Степанян Арам
31. Капущак Іван
32. Синков Юрій

Кіборги назавжди залишаться в історії символом непереможності України. Пам’ятаємо. Слава Героям!

Вічна пам’ять, вічна слава і честь захисникам України!

Слава Україні! Героям Слава!