Михайло Коцюбинський. 17 вересня річниця від дня народження одного із найоригінальніших українських письменників. Свою творчість він вивів на новий європейський рівень, збагативши її стогранними напрямками. Його твори наповнилися глибоким психологізмом, неореалізмом, імпресіонізмом, зокрема й модернізмом.
Народився Михайло Михайлович у Вінниці 17 вересня 1864 року. Вихованням сина займалася матір. Вона допомогла хлопчикові сформувати естетичний смак і долучила його до високого мистецтва. Сама навчила хлопця освітнім основам. Далі Михась пішов до початкової школи, потім – до Шаргородського духовного училища.
Сучасники Михайла Коцюбинського з дивовижною одностайністю відзначали рідкісний збіг між вишуканою досконалістю й красою творів та особистістю автора. Мовби ілюструючи те твердження, М. Лозинський писав: «Щодалі знайомство з ним відкривало нові грані його творів, людина й великий дух доповнювались взаємно і зливалися в чудову гармонію». «Він був один із тих незвичайних людей, що при першій же зустрічі з ними викликають милостиве почуття задоволення: саме цю людину ти давно чекав, саме для неї у тебе є якісь особливі думки!» — згадував про Михайла Коцюбинського Максим Горький. Безсумнівно, так сприйматися може тільки людина, яку попри всі її достоїнства було наділено головним природним даром — любов’ю до людей. Митець за покликанням, Коцюбинський мріяв створити літопис добра. Але в епоху жорстокості письменник змушений був творити літопис всенародного горя, поневірянь і випробувань. Та надія, як і мрія, не покидала письменника. Світле і тверде переконання у неминуче справдження кращої долі пронизує кожне слово митця, кожну його інтонацію. Хіба не про це він сказав: «Яка сила життя! Ми звикли до нього і не помічаємо перемоги живого над мертвим, дійового над інертним, і ми ніби не знаємо, що сонце творить квіти й плоди з мертвого каменю, не бачимо, як всюди торжествує живе, щоб бадьорити й радувати нас. Ми повинні усміхатися світові дружньо».
Немає коментарів:
Дописати коментар